Індонезія

Площа: понад 1,9 млн. км2.
Населення: 209 млн. (1999).
Державна мова: індонезійська.
Столиця: Джакарта (понад 10 млн. мешканців, 1999).
Державне свято: День Незалежності (17 серпня, відзначається з 1945 р.).
Грошова одиниця: індонезійська рупія.

Географія
Індонезія розташована у Південно-Східній Азії на островах Малайського архіпелагу та в західній частині острова Нова Ґвінея. До Індонезії належать 17 508 островів (найбільші з них – Ява, Суматра, Сулавесі, а також більша частина Калімантану). Індонезію омивають моря Індійського та Тихого океанів.

Клімат
Клімат в Індонезії тропічний, місцями вологий. Розрізняють два сезони: сухий (з березня до жовтня) і сезон дощів (з листопада до лютого). Середня річна температура +26-28°С. У горах температура наближається до 20°С. Найпрохолодніший місяць – червень, але навіть тоді вдень дуже тепло, температура становить +26-28°С. Вологий сезон в Індонезії триває з кінця листопада по лютий, дощі найчастіше йдуть рано вранці або вночі, тому це лише освіжає й зовсім не заважає відпочинку. Тропічні зливи тривають не довше 1 години на день.

Населення і традиції
Населення Індонезії належить до двох рас: південноазіатської — монголоїдної (96 %) і папуасько-меланезійської (4 %). Разом у країні нараховують до 367 етнічних спільнот. Сучасні етнологи вважають, що в XX ст. склалася загальноіндонезійська національна єдність — єдина поліетнічна індонезійська нація. В Індонезії нараховується до 583 мов та діалектів питомих етносів. Вони належать до малайсько-полінезійської і папуаської мовних сімей. З європейських мов найбільш розповсюджена англійська, яка витіснила голандську. На невеликому острові Ява проживає 59 % населення. Соціально-економічний розвиток регіонів настільки різний, що наявна низка формацій — від неоліту та родового ладу до капіталізму на Яві та в інших розвинутих районах. Відповідно надзвичайно широкий і спектр зайнятості. Умови праці на сучасних промислових підприємствах, плантаційних господарствах і лісорозробках, у гірничодобувній промисловості, де застосовуються найновіші технології (Ява, Суматра, частина Сулавесі та Калімантану), аж ніяк не можна порівняти з традиційними примітивними способами вирощування рису, тваринництва й птахівництва, полювання, риболовлі та збиральництва у найбільш відсталих частинах країни.

Мистецтво
Мистецтво народів Індонезії розмаїте. Це традиційні оркестри: гамелан Яви та Балі (до 80 оркестрантів; інструменти — переважно ударні), ксилофони колінтанг та ангклунг. Вражає уяву багатоманітне сценічне мистецтво з використанням об’ємних дерев'яних та пласких шкіряних ляльок, які демонструються безпосередньо або як тіні завдяки їхньому пересуванню зі зворотного боку екрану. Сюжети вистав узято з класичної спадщини (епоси «Рамаяна» і «Махабхарата» в яванській інтерпретації), з історії розповсюдження ісламу або з фольклору. Незабутнє враження справляють «ваянг оранг» — театр акторів у дерев’яних масках або без них (кетопрак Яви, ленонг Джакарти і лудрук Східної Яви) і цілком сучасний професійний театр поета, драматурга та режисера Рендри з виставами про проблеми сьогодення. Чудові балети за мотивами «Рамаяни». Вони виконуються під акомпанемент гамелана просто неба під час повного місяця біля храмового комплексу Прамбанан. Популярні палацові танці княжеств Джок’якарта та Суракарта. Надзвичайно різноманітні й барвисті сакральні танці острова Балі. Взагалі, фольклорні танці та пісні різних народів Індонезії вельми екзотичні.

Релігія
Релігія Балі – гінду – це унікальний світогляд, який виник унаслідок багатовікового злиття індуїзму, буддизму та прадавніх первісних вірувань. Проте спостерігається стійке зростання кількості мусульман за рахунок переселення на Балі шукачів роботи з Яви, Ломбоку та інших районів Індонезії.

Кухня
Балійська національна кухня щедро приправлена прянощами. Найбільш популярні страви з риби та морепродуктів під різноманітними соусами (від солодких до пекучих) з гарніром із вареного рису та овочів-гриль, супи-пюре з овочів або сочевиці, страви з курятини та яловичини і, звичайно, десерти з тропічних фруктів та солодкого рису. Найбільш вживані страви: «Балігулінг» – молочне порося на рожні, «Бебектуту» – качка зі спеціями, загорнута в бананове листя, «Гадо-гадо» – варена соя з овочами під арахісовим соусом, «Мі горенг» – смажена локшина, «Насігоренг» – рис, смажений на пальмовій олії, «Сате» – м’ясо або курка на дерев’яних шампурах (подається з арахісовим соусом), «Писанг молен», або «Писанг горенг» – смажені банани в тісті. Скуштуйте морепродукти: суп з плавців акули, лобстери, рибу всіх видів, а також устриці, гигантські креветки тощо. Повечеряйте в рибальському селищі Джимбаран, де столики в більшості рестоpaнів розташовані на березі океану, звідки відкривається чудовий краєвид. Морепродукти подають із рисом, що вже зараховано до вартості страви. Покуштуйте свіжий сік з авокадо з шоколадним сиропом, десерти, коктейлі з екзотичних фруктів. У багатьох ресторанах діє безкоштовна послуга таксі (але інформацію про наявність такої послуги треба з’ясовувати в ресторані).

Магазини
Магазини в Індонезії працюють з 10.00 до 18.00, великі до 22.00 з понеділка по суботу, в неділю до обіду. Туристів вражають місцеві базари, де Ви знайдете екзотичні фрукти, овочі, приправи до різних страв, спеції тощо. На ринках та в крамничках прийнято торгуватися. Найбільш популярні покупки – прикраси, столовий посуд зі срібла й перламутру, плетені вироби. Особливо гарні вироби з дерева: тонке різьблення по дереву тамтешніх майстрів – одне з найвідоміших у світі. Можна придбати жіночий одяг (натуральні тканини, європейські фасони, добра якість, низькі ціни), чоловічий національний одяг, текстиль для дому. Справжнім витвором мистецтва є батик – вручну розписана тканина, що завдяки багаторазовому фарбуванню й термічній обробці перетворюється на художнє полотно, насиченим фарбам якого не шкодять ані волога, ані пекуче сонце. На особливу увагу заслуговують предмети декору ручної роботи зі срібла та ювелірні прикраси з натуральних перлів, причому розмаїття та вартість виробів Вас приємно здивують. Каву, зелений чай з острова Ява і багато іншого Ви зможете придбати тільки на Балі. Отже, радимо заздалегідь взяти додаткові одиниці багажу, або ж матимете привід придбати нову валізу.

Сувеніри
Керамічні вироби, тканини, різьблення по дереву й каменю, ювелірні вироби з острова Балі відомі в усьому світі. Швидше за все, картини та скульптури з дерева не залишать Вас байдужими. Наша порада – проконсультуйтеся з гідом чи представником фірми, де краще за все їх придбати. Так Ви зможете уникнути підробок. На острові існує велика кількість різновидів дерева, і нефахівцю важко відрізнити ебенове дерево від звичайного, пофарбованого в чорний колір. Можливо, Ви заплатите на кілька доларів більше, натомість будете впевнені у якості.

Поради відпочиваючим:
- Для запобігання неприємностям зі шлунком питну воду треба купувати тільки у пляшках.
- Для профілактики укусів комах користуйтеся репелентами.
- У місцях скупчення коралів слід купатися в гумових капцях (через небезпеку болюче поранитися об корали, до того ж до рани може потрапити інфекція).
- Рекомендується (проте не є обов’язковою, якщо Ви не плануєте виїжджати за межі туристичних зон, до малонаселених районів чи джунглів) вакцинація проти гепатиту А та Б, жовтої лихоманки, малярії (якщо Ви плануєте подорож на маленькі острови або до віддалених куточків країни. Ця умова не розповсюджується на Джакарту, острови Балі та Ява).
- В Індонезії не можна вказувати на когось пальцем. Суворо заборонено торкатися голови індонезійця.
- Слід уникати прилюдних виявів ніжності, не можна класти ногу за ногу, виставляючи ногу в чийсь бік, говорити про політику, галасувати та сердитися.
- Індонезія – переважно мусульманська країна, тому не можна вдягати надто короткі шорти й спідниці, засмагати без верхньої частини купальника. У державних закладах і в мечетях одяг повинен закривати коліна.
- Николи не їжте лівою рукою в Індонезії! За традицією, ліва рука служить для того, щоб ополіскуватися після випорожнень. Через це індонезійці не тільки не їдять лівою рукою, але й не передають нею нічого.
- Приїхавши до Індонезії, Ви потрапляєте у вологі тропіки, тому запасіться сорочками, блузками та спідньою білизною з розрахунку 2-3 зміни на день. Прання (за окрему плату) забезпечує готель.
- В Індонезії не прийнято давати чайові. Однак деякі спеціальні послуги все ж таки доводиться заохочувати. Найчастіше грошової надбавки просять водії таксі. Сума в такому разі зазвичай округляється до 500 рупій. Носії в готелях сподіваються отримати за роботу 100 рупій.
- Обмінювати гроші рекомендується в банках, де найвигідніший обмінний курс. Зберігайте квитанції про обмін валюти, тому що вони можуть знадобитися при виїзді для обміну індонезійських рупій на іншу валюту. Туристичні чеки можна обміняти в банках або обмінних пунктах, а також їх приймають у деяких магазинах. Основні види кредитних карток приймаються до оплати переважно в дорогих готелях, ресторанах та магазинах, але незручні для щоденних витрат.
- Треба знати про наявність діючих вулканів.
- Вхід до храмів на Балі практично вільний; єдина вимога – вдягнути саронг, котрий можна тут же взяти напрокат за символічну плату або купити в сувенірному кіоску.
- Прийнято залишати пожертву храму (1000 рупій). Сума пожертви записується до спеціальної книги (щоб потім продемонструвати її наступному відвідувачеві).
- У великих храмах, які часто відвідують туристи, біля воріт продаються вхідні квитки (1500 рупій).
- Для того щоб пронести до святилища відеокамеру або фотоапарат, потрібно зробити додатковий внесок (відповідно 1000 чи 500 рупій).
- Існує заборона на появу в храмі людей, на тілі котрих є кровотечі будь-якого походження. Це табу введено аж ніяк не з метою дискримінації жінок, розповсюджується на послідовників усіх віросповідань і діє в усіх храмах.
- Ніколи не сідайте вище за священика й дари.
- Не можна стояти перед тими, хто молиться.
- У велелюдних місцях пасажирам бемо (мікроавтобусів) слід стерегтися кишенькових злодіїв. Не варто залишати без нагляду цінні речі на пляжі, особливо в Куті.
- Власники магазинів художніх виробів сплачують комісійні гідам-водіям, і ця сума відповідно зараховується до ціни купленого туристами товару. Щоби заощадити, краще самостійно обирати магазини і укладати потрібний маршрут.

Транспорт
Рух на дорогах Балі лівосторонній, максимально допустима швидкість — 70 км/год. Бензин коштує 1000—1500 рупій за 1 літр. Заборонено їздити на мотоциклі без шолома, з настанням сутінків треба вдягати захисні окуляри (від комах). Треба сигналити при обгоні та людям, що йдуть по узбіччю. На дорогах необхідно дотримуватися правил дорожнього руху, тому що поліцейські полюбляють штрафувати туристів за щонайменшу провину (за відсутність посвідчення водія з Вас візьмуть 2 000 000 рупій).
Громадський транспорт існує, але ним користуються лише місцеві жителі. Таксі «METER» – найзручніший для туристів вид транспорту, його дуже просто замовити з готелю. Усі машини з лічильниками, і проїзд досить дешевий. Між островами курсують катери. Місцеве населення пересувається на мотоциклах. З багатьох готелів до великих торговельних центрів з інтервалом в одну годину курсують безкоштовні автобуси-шатли. Розклад руху автобусів-шатлів Ви знайдете на стійці адміністрації готелю.

Оренда автомобіля
Не радимо брати машину напрокат для самостійного керування. Дороги на Балі складні, дороговказів мало, через це машину краще брати з водієм. У готелі на стійці таксі Ви можете замовити таксі з водієм на один день (це коштуватиме приблизно 50 $ США) або ж до визначеного пункта за фіксованою вартістю (як правило, вартість зазначається туди й назад). Рекомендуємо користуватися послугами таксі, замовлених з готелю: це гарантуватиме Вашу безпеку і збереження речей.

Зв’язок
Телефони екстреного виклику:
Поліція – 110.
Швидка допомога – 118.
Пожежна охорона – 113.
Довідкове бюро – 108.

[Теги: тури в Індонезію, Індонезія тури, ціни на тури в Індонезію, вартість турів в Індонезію, пошук, заказ та бронювання турів в Індонезію на о. Балi]